даність
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | да́ність | — |
| Р. | да́ності | — |
| Д. | да́ності | — |
| З. | да́ність | — |
| Ор. | да́ністю | — |
| М. | да́ності | — |
| Кл. | да́носте* | — |
да́-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -даність-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тільки одн. спосіб буття, наявність чого-небудь в дійсності, об'єктивна реальність. ◆ «Об'єднується Європа нагодована, культурна, де людина не закомплексована,Європа, де правова держава — не гіпотетичне майбутнє, а данність, де права людини захищені законом». В.Ватаманюк Кому потрібен центр?. Молода Галичина (газ.) 1991, 9 березня, с.2
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??