даність

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. да́ність  —
Р. да́ності  —
Д. да́ності  —
З. да́ність  —
Ор. да́ністю  —
М. да́ності  —
Кл. да́носте*  —

да́-ність

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.


Корінь: -даність-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. тільки одн. спосіб буття, наявність чого-небудь в дійсності, об'єктивна реальність. ◆ «Об'єднується Європа нагодована, культурна, де людина не закомплексована,Європа, де правова держава — не гіпотетичне майбутнє, а данність, де права людини захищені законом». В.Ватаманюк Кому потрібен центр?. Молода Галичина (газ.) 1991, 9 березня, с.2

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]