двійчастий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | двійча́стий | двійча́ста | двійча́сте | двійча́сті |
Р. | двійча́стого | двійча́стої | двійча́стого | двійча́стих |
Д. | двійча́стому | двійча́стій | двійча́стому | двійча́стим |
З. | двійча́стого (іcт.) двійча́стий (неіст.) |
двійча́сту | двійча́сте | двійча́стих (іст.) двійча́сті (неіст.) |
О. | двійча́стим | двійча́стою | двійча́стим | двійча́стими |
М. | двійча́стім двійча́стому |
двійча́стій | двійча́стім двійча́стому |
двійча́стих |
двій-ча́ст-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -дв-; суфікс: -ій; корінь: -част-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |