держслужбовець

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	держслужбо́вець	держслужбо́вці
Р.	держслужбо́вця	держслужбо́вців
Д.	держслужбо́вцю держслужбо́вцеві	держслужбо́вцям
З.	держслужбо́вця	держслужбо́вців
Ор.	держслужбо́вцем	держслужбо́вцями
М.	держслужбо́вці держслужбо́вцеві держслужбо́вцю	держслужбо́вцях
Кл.	держслужбо́вцю	держслужбо́вці

держ-служ-бо́-вець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -держ-; корінь: -служб-; суфікси: -ов-ець.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що державний службовець. ◆ Співробітники УБОЗ УМВС України у Львівській області 23 червня затримали на гарячому під час отримання хабара одного з держслужбовців Жидачівського району Львівської області.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: держслужба

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: public officer (en) Білоруськаbe: дзяржчыноўнік (be) чол. Російськаru: госслужащий (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: держслужбовець