джерелознавство
Зовнішній вигляд
джерелознавство
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | джерелозна́вство | джерелозна́вства |
Р. | джерелозна́вства | джерелозна́вств |
Д. | джерелозна́вству, джерелозна́вствові | джерелозна́вствам |
З. | джерелозна́вство | джерелозна́вства |
Ор. | джерелозна́вством | джерелозна́вствами |
М. | джерелозна́встві | джерелозна́вствах |
Кл. | джерелозна́вство* | джерелозна́вства* |
джерелозна́вство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -джерел-; єднальн.: -о-; корінь: -зна-; суфікси: -в-ств-; закінчення: -о
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- одна з допоміжних історичних дисциплін, що розробляє методику вивчення і використання писемних історичних джерел ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Походить від «джерело» ??, «знання» ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
|
Джерела
[ред.]- стор. 743 (т. 1 «А-Є»), «Новий тлумачний словник української мови» (т. 1-4), укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X.