директорувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	директору́ю	директорува́в	директорува́тиму	—
Ти	директору́єш	директорува́в директорува́ла	директорува́тимеш	директору́й
Він Вона Воно	директору́є	директорува́в директорува́ла директорува́ло	директорува́тиме	—
Ми	директору́єм(о)	директорува́ли	директорува́тимем(о)	директору́ймо
Ви	директору́єте	директорува́ли		директору́йте
Вони	директору́ють	директорува́ли	директорува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	директору́ючи
Дієприсл. мин. ч.	директорува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	директоро́ваваний
Безособова форма	директоро́вавано

ди-рек-то-ру-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -директор-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [derektɔrʊˈu̯ɑte]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. бути директором, виконувати обов’язки директора. ◆ …нам випало побачити в часі візиту до Улашківської музичної школи, де він директорує й трудиться оце ось рівно тридцять літ. Джерело — http://chortkivrr.gov.ua/chortkivrr.te.ua/userfiles/file/6/golos%20narody/51.2016%20рік%20pdf.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: директорствовать (ru)