дозвіл

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	до́звіл	дозволи́
Р.	до́зволу	дозволі́в
Д.	до́зволу	дозвола́м
З.	до́звіл	дозволи́
Ор.	до́зволом	дозвола́ми
М.	до́зволі	дозвола́х
Кл.	до́зволе*	дозволи́*

до́з-віл

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1*c.

Префікси: до-з-; корінь: -віл-.

Вимова

• МФА : [ˈdɔzʲʋʲil] (одн.), [dɔzwɔˈlɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. згода, що дає право робити щось; документ, який посвідчує таке право. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• дозвіл на викиди
• дозвіл на проживання

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: zezwolenie (pl) сер. Російськаru: разрешение (ru) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: дозвіл