доповісти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я допові́в допові́м
Ти допові́в
доповіла́
доповіси́ *допові́(д)ж
Він
вона
воно
Ми доповіли́ доповімо́ *допові́(д)жмо
Ви доповіли́ доповісте́ *допові́(д)жте
Вони доповіли́ доповідя́ть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. допові́(д)жений
Дієприсл. допові́вши
Безособова форма

до-по-ві́-сти́

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).


Префікси: до-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. офіційно робити усне або письмове повідомлення про щось; виступати з доповіддю; . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Скоро ввиділи, пану доповіли , «Словарь української мови»
    • робити донесення або повідомлення комусь про щось. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Наймичка доповіла їй, що це все Тупотун так веселить бесіду , «Словарь української мови» ◆ Кілька жовнірів кинулись до робітників і, обмацавши їх та повивертавши порожні кишені, доповіли офіцерові, струнко ставши: — Нема нічого Олесь Досвітній ◆ Каргат доповів йому, що план раціоналізації в остаточному вигляді лежатиме на його столі через чотири дні Юрій Шовкопляс
  2. повідомляти, сповіщати про прихід відвідувача, гостя тощо. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом до-.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]