драконити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	драко́ню	драко́нив драко́нила	{{{3}}}итиму	—
Ти	драко́ниш	драко́нив драко́нила	драко́нитимеш	драко́нь
Він Вона Воно	драко́нить	драко́нив драко́нила драко́нило	драко́нитиме	—
Ми	драко́ним ( -имо)	драко́нили	драко́нитимем(о)	драко́ньмо
Ви	драко́ните	драко́нили		драко́ньте
Вони	драко́нять	драко́нили	драко́нитимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч.	драко́нивши
Безособова форма	—

драконити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -дракон-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [drɐˈkɔnete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. ставитися як до дракона, викликати дракона; дразнити, подразнювати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів