дривітня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дриві́тня	дриві́тні
Р.	дриві́тні	дриві́тнь
Д.	дриві́тні	дриві́тням
З.	дриві́тню	дриві́тні
Ор.	дриві́тнею	дриві́тнями
М.	дриві́тні	дриві́тнях
Кл.	дриві́тне*	дриві́тні*

дри-ві́т-ня

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дрив-; суфікси: -іт-н; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [dreˈu̯ʲitʲnʲɐ] (одн.), [dreˈu̯ʲitʲnʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[]

Дривітня

Дривітня

Дривітня

Дривітня

Значення

1. те ж саме, що древитня. ◆ немає прикладів застосування.
2. приміщення для дров.

Синоніми

1. дре́витня, дри́витня, дривітня, дри́витинь, -тня
2. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: дривітня
• Leksykohrafichnyĭbi︠u︡letenʹ, Томи 4 – 9. Vyd-vo Akademïi nauk Ukr. RSR, 1954, с. 12