дільба

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. дільба  —
Р. дільби  —
Д. дільбі  —
З. дільбу  —
Ор. дільбою  —
М. дільбі  —
Кл. дільбо*  —

діль-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -діль-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ділення. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. поділ, діленина, ділення.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від др. дѣльба, далі псл. *dělьba, що виникло зі сполуки псл. *děliti із наростком псл. *-ьba.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.