Перейти до вмісту

дільба

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. дільба́  —
Р. дільби́  —
Д. дільбі́  —
З. дільбу́  —
Ор. дільбо́ю  —
М. дільбі́  —
Кл. дільбо́*  —

діль-ба́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -діль-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. ділення. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. поділ, діленина, ділення.

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від др. дѣльба, далі псл. *dělьba, що виникло зі сполуки псл. *děliti із наростком псл. *-ьba.

Переклад

[ред.]
Список перекладів


Джерела

[ред.]

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.