екстрадувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я екстраду́ю екстрадува́в екстрадува́тиму  —
Ти екстраду́єш екстрадува́в
екстрадува́ла
екстрадува́тимеш екстраду́й
Він
Вона
Воно
екстраду́є екстрадува́в
екстрадува́ла
екстрадува́ло
екстрадува́тиме  —
Ми екстраду́єм(о) екстрадува́ли екстрадува́тимем(о) екстраду́ймо
Ви екстраду́єте екстрадува́ли екстраду́йте
Вони екстраду́ють екстрадува́ли екстрадува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. екстраду́ючи
Дієприсл. мин. ч. екстрадува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. екстрадо́ваний
Безособова форма екстрадо́вано

екстрадува́ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -екстрад-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. здійснити екстрадицію. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Україна екстрадувала колишнього грузинського посадовця щодо якого відкрито 15 кримінальних проваджень. Джерело — З преси.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]