епіфіторія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | епіфіто́рія | епіфіто́рії |
| Р. | епіфіто́рії | епіфіто́рій |
| Д. | епіфіто́рії | епіфіто́ріям |
| З. | епіфіто́рію | епіфіто́рії |
| Ор. | епіфіто́рією | епіфіто́ріями |
| М. | епіфіто́рії | епіфіто́ріях |
| Кл. | епіфіто́ріє* | епіфіто́рії* |
е-пі-фі-то́-рі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -епіфітор-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??