етимологія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | етимоло́гія | — |
| Р. | етимоло́гії | — |
| Д. | етимоло́гії | — |
| З. | етимоло́гію | — |
| Ор. | етимоло́гією | — |
| М. | етимоло́гії | — |
| Кл. | етимоло́гіє* | — |
е-ти-мо-ло́-гі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -етимолог-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- походження, справжнє значення.
- лінгв.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від Походить від грецьких слів "етимон" (справжнє значення) і "логос" (слово).
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |