Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	за́гаджую	за́гаджував	за́гаджуватиму	—
Ти	за́гаджуєш	за́гаджував за́гаджувала	за́гаджуватимеш	за́гаджуй
Він Вона Воно	за́гаджує	за́гаджував за́гаджувала за́гаджувало	за́гаджуватиме	—
Ми	за́гаджуєм(о)	за́гаджували	за́гаджуватимем(о)	за́гаджуймо
Ви	за́гаджуєте	за́гаджували		за́гаджуйте
Вони	за́гаджують	за́гаджували	за́гаджуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	за́гаджуючи
Дієприсл. мин. ч.	за́гаджувавши
Безособова форма	но

загаджувати (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: за-; корінь: -гадж-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

вимова^{?, файл}

розм. гадячи́, забруднювати щось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ У Заліщиках загаджують місце, на відновлення якого пішло багато сил і коштів

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: загаживать ^(ru)