загаджувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я за́гаджую за́гаджував за́гаджуватиму  —
Ти за́гаджуєш за́гаджував
за́гаджувала
за́гаджуватимеш за́гаджуй
Він
Вона
Воно
за́гаджує за́гаджував
за́гаджувала
за́гаджувало
за́гаджуватиме  —
Ми за́гаджуєм(о) за́гаджували за́гаджуватимем(о) за́гаджуймо
Ви за́гаджуєте за́гаджували за́гаджуйте
Вони за́гаджують за́гаджували за́гаджуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. за́гаджуючи
Дієприсл. мин. ч. за́гаджувавши
Безособова форма но

загаджувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — загадити.

Префікс: за-; корінь: -гадж-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. гадячи́, забруднювати щось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У Заліщиках загаджують місце, на відновлення якого пішло багато сил і коштів

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]