Перейти до вмісту

запозичений

Неперевірена версія
Матеріал з Вікісловника
(Перенаправлено з запозичене)

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Дієприкметник.

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. запози́чений запози́чене запози́чена запози́чені
Р. запози́ченого запози́ченого запози́ченої запози́чених
Д. запози́ченому запози́ченому запози́ченій запози́ченим
З. (іст./неіст.) запози́ченого
запози́чений
запози́чене запози́чену запози́чених
запози́чені
О. запози́ченим запози́ченим запози́ченою запози́ченими
М. запози́ченому
запози́ченім
запози́ченому
запози́ченім
запози́ченій запози́чених

за-по-зи́-че-ни·й

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Префікси: за-по-; корінь: -зич-; суфікс: -ен- ; закінчення: -ий


Вимова

[ред.]
    • МФА: [zɑ̽pɔ̝ˈzɪt͡ʃɛ̝nɪɪ̯]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. Дієприкметник пасивний минулого часу до запозичити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мариня під рукою Василюшки не тільки навчилася розпізнавати гатунки кави, але й мала «свій», запозичений від самої графині, рецепт готування цього питва. Ірина Вільде, «Сестри Річинські», 1958 р. // запози́чено, безос. присудкове слово ◆ На шахті «Північна» рудника ім. Ілліча було запозичено досвід електропідривання. , «Народна творчість та етнографія, 4», 1961 р.
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]