запозичений

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієприкметник.

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. запози́чений запози́чена запози́чене запози́чені
Р. запози́ченого запози́ченої запози́ченого запози́чених
Д. запози́ченому запози́ченій запози́ченому запози́ченим
З. запози́ченого (іcт.)
запози́чений (неіст.)
запози́чену запози́чене запози́чених (іст.)
запози́чені (неіст.)
О. запози́ченим запози́ченою запози́ченим запози́ченими
М. запози́ченім
запози́ченому
запози́ченій запози́ченім
запози́ченому
запози́чених

за-по-зи́-че-ни·й

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: за-по-; корінь: -зич-; суфікс: -ен-; закінчення: -ий

Вимова[ред.]

  • МФА: [zɑ̽pɔ̝ˈzɪt͡ʃɛ̝nɪɪ̯]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Дієприкметник пасивний минулого часу до запозичити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мариня під рукою Василюшки не тільки навчилася розпізнавати гатунки кави, але й мала «свій», запозичений від самої графині, рецепт готування цього питва. Ірина Вільде, «Сестри Річинські», 1958 р. // запози́чено, безос. присудкове слово ◆ На шахті «Північна» рудника ім. Ілліча було запозичено досвід електропідривання. , «Народна творчість та етнографія, 4», 1961 р.
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]