запозичити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | запози́чив | запози́чу | — | |
| Ти | запози́чив запози́чила | запози́чиш | запози́ч | |
| Він Вона Воно |
запози́чив запози́чила запози́чило | запози́чить | — | |
| Ми | запози́чили | запози́чим(о) | запози́ч | |
| Ви | запози́чили | запози́чте | ||
| Вони | запози́чили | запози́чать | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | запози́чивши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | запози́чений | |||
| Безособова форма | — | |||
запозичити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — запозичати.
Префікси: за-по-; корінь: -зич-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [zɑ̽pɔ̝ˈzɪt͡ʃɪtɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Див. запозичати. ◆ Свої догмати, обряди і свята християнство у великій мірі запозичило з численних національних релігій народів Римської імперії. , «Наука і життя, 10», 1956 р.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Доконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова у видових парах
- Дієслова, дієвідміна 4a
- Українські слова з префіксом за-
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -и
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s-f
- Дієслова переходу власності/uk
- Дієслова поведінки/uk
- Дієслова наслідування/uk
- Дієслова отримання інформації/uk
- Дієслова поширення/uk