збезлісити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	збезлі́сию	збезлі́сив збезлі́сила	збезлі́шу	—
Ти	збезлі́сиєш	збезлі́сив збезлі́сила	збезлі́сиш	збезлі́сь
Він Вона Воно	збезлі́сє	збезлі́сив збезлі́сила збезлі́сило	збезлі́сить	—
Ми	збезлі́сиєм(о)	збезлі́сили	збезлі́сим(о)	збезлі́сьмо
Ви	збезлі́сиєте	збезлі́сили		збезлі́сьте
Вони	збезлі́сять	збезлі́си́ли	збезлі́сять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	—
Безособова форма	—

збез-лі́-си-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 12a.

Префікси: з-без-; корінь: -ліс-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [zbeˈzʲlʲisete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. спец. позбавити лісу яку-небудь ділянку, територію. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: збезлісити
• Збезлісити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.