зигзиця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | зигзи́ця | зигзи́ці |
| Р. | зигзи́ці | зигзи́ць |
| Д. | зигзи́ці | зигзи́цям |
| З. | зигзи́цю | зигзи́ць |
| Ор. | зигзи́цею | зигзи́цями |
| М. | зигзи́ці | зигзи́цях |
| Кл. | зигзи́цю | зигзи́ці |
зиг-зи́-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -зигзиц-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- нар.-поет. зозуля. ◆ Безвісної птиці зигзиці Осипались крила гінкі. П. М. Воронько, «Вел. світ, 1948, 23»
- у порівняннях. ◆ — Полечу, каже, зигзицею, Тією чайкою вдовицею, Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі. Т. Г. Шевченко Джерело — II, 1953, 336.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |