Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	квітча́ю	квітча́в квітча́ла	квітча́тиму	—
Ти	квітча́єш	квітча́в квітча́ла	квітча́тимеш	квітча́й
Він Вона Воно	квітча́є	квітча́в квітча́ла квітча́ло	квітча́тиме	—
Ми	квітча́єм(о)	квітча́ли	квітча́тимем(о)	квітча́ймо
Ви	квітча́єте	квітча́ли		квітча́йте
Вони	квітча́ють	квітча́ли	квітча́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	квітча́ючи
Дієприсл. мин. ч.	квітча́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

квіт-ча́-ти

Корінь: -квіт-; суфікси: -ч -а; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех.

прикрашати, прибирати квітами, зіллям кого-, що-небудь; заквітчувати. ‖ перен. Прикрашати кого-, що-небудь чимось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: flower ^(en) Російська_ru: украшать ^(ru)

Українська[ред.]