кенгуру
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кенгуру́ | кенгуру́ |
| Р. | кенгуру́ | кенгуру́ |
| Д. | кенгуру́ | кенгуру́ |
| З. | кенгуру́ | кенгуру́ |
| Ор. | кенгуру́ | кенгуру́ |
| М. | кенгуру́ | кенгуру́ |
| Кл. | кенгуру́* | кенгуру́* |
кен-гу-ру́
Іменник, істота, чоловічий рід, незмінний (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [kenɦʊrʊ], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- австралійський травоїдний ссавець родини сумчастих із довгими задніми й короткими передніми ногами, який пересувається стрибками ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5