китайсько-тибетський

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. кита́йсько-тибе́тський кита́йсько-тибе́тська кита́йсько-тибе́тське кита́йсько-тибе́тські
Р. кита́йсько-тибе́тського кита́йсько-тибе́тської кита́йсько-тибе́тського кита́йсько-тибе́тських
Д. кита́йсько-тибе́тському кита́йсько-тибе́тській кита́йсько-тибе́тському кита́йсько-тибе́тським
З. кита́йсько-тибе́тського (іcт.)
кита́йсько-тибе́тський (неіст.)
кита́йсько-тибе́тську кита́йсько-тибе́тське кита́йсько-тибе́тських (іст.)
кита́йсько-тибе́тські (неіст.)
О. кита́йсько-тибе́тським кита́йсько-тибе́тською кита́йсько-тибе́тським кита́йсько-тибе́тськими
М. кита́йсько-тибе́тськім
кита́йсько-тибе́тському
кита́йсько-тибе́тській кита́йсько-тибе́тськім
кита́йсько-тибе́тському
кита́йсько-тибе́тських

ки-та́й-сько-ти-бе́т-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -китай-; суфікс: -ськ; інтерфікс: -о-; корінь: -тибет-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ Крім індоєвропейської, відомі ще тюркська, монгольська, китайсько-тибетська, фінно-угорська, самодійська, семіто-хамітська, кавказька, тунгусо-маньчжурська, аустронезійська, аустроазіатська, тайська та інші сім’ї мов. Брус М. П. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2004. — 230 с.

Синоніми[ред.]

  1. китайсько-тибетська мовна сім’я

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]