самодійський

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. самоді́йський самоді́йська самоді́йське самоді́йські
Р. самоді́йського самоді́йської самоді́йського самоді́йських
Д. самоді́йському самоді́йській самоді́йському самоді́йським
З. самоді́йського (іcт.)
самоді́йський (неіст.)
самоді́йську самоді́йське самоді́йських (іст.)
самоді́йські (неіст.)
О. самоді́йським самоді́йською самоді́йським самоді́йськими
М. самоді́йськім
самоді́йському
самоді́йській самоді́йськім
самоді́йському
самоді́йських

са-мо-ді́йськ-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -самодіj-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. ◆ Крім індоєвропейської, відомі ще тюркська, монгольська, китайсько-тибетська, фінно-угорська, самодійська, семіто-хамітська, кавказька, тунгусо-маньчжурська, аустронезійська, аустроазіатська, тайська та інші сім’ї мов. Брус М. П. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2004. — 230 с.

Синоніми[ред.]

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]