кичиться
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | наказ. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | кичу́сь | кичи́лся кичи́лась |
— | |
| Ти | кичи́шься | кичи́лся кичи́лась |
кичи́сь | |
| Він Вона Воно |
кичи́тся | кичи́лся кичи́лась кичи́лось |
— | |
| Ми | кичи́мся | кичи́лись | — | |
| Ви | кичи́тесь | кичи́лись | кичи́тесь | |
| Вони | кича́тся | кичи́лись | — | |
| Дієприкм. теп. ч. | кича́щийся | |||
| Дієприкм. мин. ч. | кичи́вшийся | |||
| Дієприсл. теп. ч. | кича́сь | |||
| Дієприсл. мин. ч. | кичи́вшись | |||
| Майбутній ч. | буду/будеш… кичи́ться | |||
ки́-чить-ся
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- хизуватися, вихвалятися, величатися. ◆ кичиться своими заслугами хизуватися своїми заслугами ◆ кичиться своим стажем хизуватися своїм стажем ◆ кичиться перед друзьями хизуватися перед друзями
Синоніми[ред.]
- частк.: гордиться, хвалиться, бахвалиться, похваляться; заноситься, чваниться
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??