кичиться

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	наказ.
Я	кичу́сь	кичи́лся кичи́лась	—
Ти	кичи́шься	кичи́лся кичи́лась	кичи́сь
Він Вона Воно	кичи́тся	кичи́лся кичи́лась кичи́лось	—
Ми	кичи́мся	кичи́лись	—
Ви	кичи́тесь	кичи́лись	кичи́тесь
Вони	кича́тся	кичи́лись	—
Дієприкм. теп. ч.	кича́щийся
Дієприкм. мин. ч.	кичи́вшийся
Дієприсл. теп. ч.	кича́сь
Дієприсл. мин. ч.	кичи́вшись
Майбутній ч.	буду/будеш… кичи́ться

ки́-чить-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. хизуватися, вихвалятися, величатися. ◆ кичиться своими заслугами хизуватися своїми заслугами ◆ кичиться своим стажем хизуватися своїм стажем ◆ кичиться перед друзьями хизуватися перед друзями

Синоніми

1. частк.: гордиться, хвалиться, бахвалиться, похваляться; заноситься, чваниться

Гіпероніми

1. гордиться

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??