класовість

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кла́совість  —
Р. кла́совості  —
Д. кла́совості  —
З. кла́совість  —
Ор. кла́совістю  —
М. кла́совості  —
Кл. кла́совосте*  —

кла́-со-вість

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.


Корінь: -клас-; суфікси: -ов-ість.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. одна з ознак політичної партії, що вказує на її соціально-класовий характер. У марксистській науці ця ознака визначення політичної партії займає провідне місце. Частина науковців вважають, що класова природа партій, їх орієнтація на певний клас є явищем анахронічним. Виходять вони з того, що політичні партії, як і держава, повинні бути надкласовими. Інша частина науковців визнає класовими протопартії, але не сучасні політичні партії. До запровадження загального виборчого права з огляду на своє соціальне становище і коло виборців всі протопартії були класовими партіями. У той же час, про класовість сучасних партій говорити надзвичайно складно, через те, що вони рекрутують своїх членів та виборців з різних соціальних верств. ◆ .

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: класовість
  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М.В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.