ковтальний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | ковта́льний | ковта́льне | ковта́льна | ковта́льні |
| Р. | ковта́льного | ковта́льного | ковта́льної | ковта́льних |
| Д. | ковта́льному | ковта́льному | ковта́льній | ковта́льним |
| З. (іст./неіст.) | ковта́льного (іcт.) ковта́льний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
ковта́льне | ковта́льну | ковта́льних (іст.) ковта́льні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | ковта́льним | ковта́льним | ковта́льною | ковта́льними |
| М. | ковта́льнім ковта́льному |
ковта́льнім ковта́льному |
ковта́льній | ковта́льних |
ков-та́ль-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -ковта-; суфікс: -льн; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [kɔu̯ˈtɑlʲnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ковта́ти¹ «глитати», [ковка́ти ВеБ, колка́ти Ж] «тс.», ко́вкнути «ковтнути» Ж, ковто́к, ковта́льний «пов'язаний з ковтанням», ковть (виг.);— рос. клотну́ть «ковтнути», колто́к «ковток», білор. каўта́ць «ковтати», чеськ. klutati «тс.»;— *kъl̥tati «ковтати», пов'язане паралелізмом початкових приголосних з psl. *glъtati, укр. глита́ти «тс.».— Фасмер І 414—415, II 297; Machek ESJČ 132; Bern. I 309. — Пор. глита́ти.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]
 |
Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|