Українська[ред.]

ко́втати[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ко́втаю	ко́втав	ко́втатиму	—
Ти	ко́втаєш	ко́втав ко́втала	ко́втатимеш	ко́втай
Він Вона Воно	ко́втає	ко́втав ко́втала ко́втало	ко́втатиме	—
Ми	ко́втаєм(о)	ко́втали	ко́втатимем(о)	ко́втаймо
Ви	ко́втаєте	ко́втали		ко́втайте
Вони	ко́втають	ко́втали	ко́втатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	ко́втающий
Дієприкм. мин. ч.	ко́втавший
Дієприсл. теп. ч.	ко́втая
Дієприсл. мин. ч.	ко́втав, ко́втавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ко́втаемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	ко́втаовано

ко́в-та-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ковта-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: [ˈkɔu̯tɐte]
Прослухати вимову

УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ко́вта́ти² «бити, стукати; битися, стукатися» СУМ, Ж, ко́втатися «стукатися крашанками (напівобрядова дитяча гра)» Me, ковт (вигук, що відтворює звук від удару) Ж; — рос. колта́ть «хитати; кульгати, шкандибати», пол. kiełtać «різати; молоти; коливати, ворушити, мішати», мак. се клътя «хитатися»;— *k^ъl̥tati «ворушити, хитати, штовхати», пов'язане чергуванням голосних з psl. *koltiti «колотити». — Sławski II 147; Bern. I 660. — Див. ще колоти́ти.

Переклад[ред.]

Список перекладів

ковта́ти[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ковта́ю	ковта́в	ковта́тиму	—
Ти	ковта́єш	ковта́в ковта́ла	ковта́тимеш	ковта́й
Він Вона Воно	ковта́є	ковта́в ковта́ла ковта́ло	ковта́тиме	—
Ми	ковта́єм(о)	ковта́ли	ковта́тимем(о)	ковта́ймо
Ви	ковта́єте	ковта́ли		ковта́йте
Вони	ковта́ють	ковта́ли	ковта́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	ковта́ющий
Дієприкм. мин. ч.	ковта́вший
Дієприсл. теп. ч.	ковта́я
Дієприсл. мин. ч.	ковта́в, ковта́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ковта́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	ковта́овано

ков-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ковта-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: [kɔu̯ˈtɑte]
Прослухати вимову noicon

УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

рухаючи м'язами горла, проштовхувати вміст чого-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. розм. пити або їсти що-небудь жадібно, квапливо; глитати ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. втягувати в себе разом з повітрям (дим, газ, куряву і т. ін.) ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. вимовляти слова, окремі звуки швидко, нерозбірливо ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен., розм. захоплено, не відриваючись, читати у великій кількості книжки, журнали, твори певного жанру і т. ін.^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. поглинати, захоплювати що-небудь ^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?