Українська

ком-пе-те́н-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -компетенц-; суфікс: -і; закінчення: -я.

добра обізнаність із чим-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ У процесі аргументування мовець реалізує себе як особистість, демонструє свою мовну та комунікативну компетенцію.
коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- сукупність доступних для вимірювання чи оцінювання умінь, знань і навиків, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: компетентність прикметники: компетентний, компетентнісний прислівники: компетентно

Від ??

добра обізнаність із чим-небудь

коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи

сукупність доступних для вимірювання чи оцінювання умінь, знань і навиків