комільфо

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. комільфо́ комільфо́
Р. комільфо́ комільфо́
Д. комільфо́ комільфо́
З. комільфо́ комільфо́
Ор. комільфо́ комільфо́
М. комільфо́ комільфо́
Кл. комільфо́* комільфо́*

ко-міль-фо́

Іменник чоловічого роду, незмінний (відмінювання 0).


Корінь: -комільфо-.

Вимова[ред.]

  • МФА : [kɔmʲilʲfɔ] (одн.), [] (мн.)
  • УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

невідм., книжн.

  1. у знач. присл. як треба, як належить, пристойно. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мітелик використав цю мить, щоби зазирнути за низький виріз Анжелиного халатика. Там усе було комільфо В. Єшкілєв
  2. у знач. прикм. який відповідає правилам світської пристойності; такий, як треба. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Вибір одягу, вчинків, правил поведінки безпосередньо залежить від обстановки. Те, що в одній ситуації вважається комільфо, в іншій перетворюється в моветон. Джерело — із журн..
  3. у знач. ім. ой, хто відповідає правилам світської пристойності. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Зачувши прізвище на зразок Пупопуза, випливала [Наталя Миколаївна] з кімнати…: то було щось зовсім непристойне для вух світської дами, веселощі Олександра видавалися їй зовсім не гідними комільфо О. Полторацький

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від (франц. comme il faut - букв. як потрібно, як належить)

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]