Українська

ко-міль-фо́

Іменник чоловічого роду, незмінний (відмінювання 0).

Корінь: -комільфо-.

невідм., книжн.

у знач. присл. як треба, як належить, пристойно. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Мітелик використав цю мить, щоби зазирнути за низький виріз Анжелиного халатика. Там усе було комільфо В. Єшкілєв
у знач. прикм. який відповідає правилам світської пристойності; такий, як треба. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Вибір одягу, вчинків, правил поведінки безпосередньо залежить від обстановки. Те, що в одній ситуації вважається комільфо, в іншій перетворюється в моветон. Джерело — із журн..
у знач. ім. ой, хто відповідає правилам світської пристойності. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Зачувши прізвище на зразок Пупопуза, випливала [Наталя Миколаївна] з кімнати…: то було щось зовсім непристойне для вух світської дами, веселощі Олександра видавалися їй зовсім не гідними комільфо О. Полторацький

Найтісніша спорідненість

Від (франц. comme il faut - букв. як потрібно, як належить)

Список перекладів
Російська_ru: комильфо ^(ru)