Перейти до вмісту

конситуація

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. конситуа́ція конситуа́ції
Р. конситуа́ції конситуа́цій
Д. конситуа́ції конситуа́ціям
З. конситуа́цію конситуа́ції
Ор. конситуа́цією конситуа́ціями
М. конситуа́ції конситуа́ціях
Кл. конситуа́ціє* конситуа́ції*

кон-си-ту-а́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: кон-; корінь: -ситуац-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. лінгв. ◆ Причому на рівні слововживання інформаційна означеність/неозначеність так чи інакше реалізується за рахунок того чи іншого контексту, на рівні ж словника означеність набирає зримих об'єктивованих рис з огляду на широку лінгвальну конситацію (її створюють тлумачення, ієрархія значень, типові слововживання, система стилістичних та іншим маркерів, граматичні характеристики тощо. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць// Мовознавство №6 1999. — с. 32–46)

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]