континґентувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я континґенту́ю континґентува́в континґентува́тиму  —
Ти континґенту́єш континґентува́в
континґентува́ла
континґентува́тимеш континґенту́й
Він
Вона
Воно
континґенту́є континґентува́в
континґентува́ла
континґентува́ло
континґентува́тиме  —
Ми континґенту́єм(о) континґентува́ли континґентува́тимем(о) континґенту́ймо
Ви континґенту́єте континґентува́ли континґенту́йте
Вони континґенту́ють континґентува́ли континґентува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. континґенту́ючи
Дієприсл. мин. ч. континґентува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. континґенто́ваний
Безособова форма континґенто́вано

кон-тин-ґен-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -континґент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Якраз ця спілка, як ми знаємо, континґентує польський довіз в Австрію. Prat͡si Vseukraïnsʹkoho naukovo-doslidnoho instytutu torhivli, Том 1 Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut torhivli [1931 93]

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]