конфесія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | конфе́сія | конфе́сії |
Р. | конфе́сії | конфе́сій |
Д. | конфе́сії | конфе́сіям |
З. | конфе́сію | конфе́сії |
Ор. | конфе́сією | конфе́сіями |
М. | конфе́сії | конфе́сіях |
Кл. | конфе́сіє* | конфе́сії* |
кон-фе́-сі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- віросповідання
- самостійний, незалежний від інших релігійний напрям, відгалуження. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники: конфесійний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|