кооперація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | коопера́ція | коопера́ції |
| Р. | коопера́ції | коопера́цій |
| Д. | коопера́ції | коопера́ціям |
| З. | коопера́цію | коопера́ції |
| Ор. | коопера́цією | коопера́ціями |
| М. | коопера́ції | коопера́ціях |
| Кл. | коопера́ціє* | коопера́ції* |
ко-о-пе-ра́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ко-; корінь: -опер-; суфікси: -ац-і- ; закінчення: -я
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особлива форма організації праці, при якій багато людей спльно беруть участь у тому самому чи кількох пов'язаних між собою процесах виробництва, сферах діяльності. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??