Українська

ко-ре-ля́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ко-; корінь: -реляц-; суфікс: -і; закінчення: -я.

співвідношення, відповідність, взаємозв'язок предметів або понять. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
певне співвідношення між будовою організму та їхніми функціями. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
матем. в математичній статистиці — залежність між явищами або величинами, що не має чіткого функціонального характеру. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
зв'язок між випадковими величинами, який здійснюється таким чином, що одна з величин реагує на зміни інших величин зміною свого математичного сподівання. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
дієслова: корелювати

Від ??

співвідношення, відповідність, взаємозв'язок предметів або понять
Англійська_en: correlation

певне співвідношення між будовою організму та їхніми функціями

залежність між явищами або величинами, що не має чіткого функціонального характеру

зв'язок між випадковими величинами, який здійснюється таким чином, що одна з величин реагує на зміни інших величин зміною свого математичного сподівання