кореляція

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. кореля́ція кореля́ції
Р. кореля́ції кореля́цій
Д. кореля́ції кореля́ціям
З. кореля́цію кореля́ції
Ор. кореля́цією кореля́ціями
М. кореля́ції кореля́ціях
Кл. кореля́ціє* кореля́ції*

ко-ре-ля́-ці-я

Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ко-; корінь: -реляц-; суфікс: -і-; закінчення:

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. співвідношення, відповідність, взаємозв'язок предметів або понять.
  2. певне співвідношення між будовою організму та їхніми функціями.
  3. матем. в математичній статистиці — залежність між явищами або величинами, що не має чіткого функціонального характеру.
  4. зв'язок між випадковими величинами, який здійснюється таким чином, що одна з величин реагує на зміни інших величин зміною свого математичного сподівання. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі. форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова: корелювати
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]