коштувати

Матеріал з Вікісловника

Українська[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ко́штую ко́штував ко́штуватиму  —
Ти ко́штуєш ко́штував
ко́штувала
ко́штуватимеш ко́штуй
Він
Вона
Воно
ко́штує ко́штував
ко́штувала
ко́штувало
ко́штуватиме  —
Ми ко́штуєм(о) ко́штували ко́штуватимем(о) ко́штуймо
Ви ко́штуєте ко́штували ко́штуйте
Вони ко́штують ко́штували ко́штуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ко́штуючи
Дієприсл. мин. ч. ко́штувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. ко́штований
Безособова форма ко́штовано

ко́ш-ту-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -кошт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

  • МФА: [ˈkɔʃtʊu̯ɐte]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні або іншому еквіваленті [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. потребувати певних грошових витрат; обходитися в якусь суму [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. чого і з інфін., перен. потребувати певних зусиль для свого здійснення [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні або іншому еквіваленті
потребувати певних грошових витрат; обходитися в якусь суму
потребувати певних зусиль для свого здійснення

Джерела[ред.]