коштувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ко́штую	ко́штував	ко́штуватиму	—
Ти	ко́штуєш	ко́штував ко́штувала	ко́штуватимеш	ко́штуй
Він Вона Воно	ко́штує	ко́штував ко́штувала ко́штувало	ко́штуватиме	—
Ми	ко́штуєм(о)	ко́штували	ко́штуватимем(о)	ко́штуймо
Ви	ко́штуєте	ко́штували		ко́штуйте
Вони	ко́штують	ко́штували	ко́штуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ко́штуючи
Дієприсл. мин. ч.	ко́штувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ко́штований
Безособова форма	ко́штовано

ко́ш-ту-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -кошт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈkɔʃtʊu̯ɐte]

• Прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні або іншому еквіваленті ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. потребувати певних грошових витрат; обходитися в якусь суму ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. чого і з інфін., перен. потребувати певних зусиль для свого здійснення ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні або іншому еквіваленті
Англійськаen: cost (en)

потребувати певних грошових витрат; обходитися в якусь суму

потребувати певних зусиль для свого здійснення

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5