крепітація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | крепіта́ція | крепіта́ції |
Р. | крепіта́ції | крепіта́цій |
Д. | крепіта́ції | крепіта́ціям |
З. | крепіта́цію | крепіта́ції |
Ор. | крепіта́цією | крепіта́ціями |
М. | крепіта́ції | крепіта́ціях |
Кл. | крепіта́ціє* | крепіта́ції* |
крепіта́ція
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -крепітаціj-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від лат. crepito — риплю, хрущу.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|