кужіль
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ку́жіль | ку́же́лі |
Р. | ку́же́ля | ку́же́лів |
Д. | ку́же́леві ку́же́лю |
ку́же́лям |
З. | ку́жіль | ку́же́лі |
Ор. | ку́же́лем | ку́же́лями |
М. | ку́же́лю | ку́же́лях |
Кл. | ку́же́лю* | ку́же́лі* |
ку́-жі́ль
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кужіль-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прядиво або вовна, намотані на кужівку. [≈ 1] ◆ В найсвітлішій частині хати ставили довгу лаву на якій встановлювали кужіль з прядивом.
- рідк. те ж саме, що кужівка, кужілка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |