кулеметниця

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кулеме́тниця кулеме́тниці
Р. кулеме́тниці кулеме́тниць
Д. кулеме́тниці кулеме́тницям
З. кулеме́тницю кулеме́тниць
Ор. кулеме́тницею кулеме́тницями
М. кулеме́тниці кулеме́тницях
Кл. кулеме́тницю кулеме́тниці

ку-ле-ме́т-ни-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -кулемет-; суфікси: -иц; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жін. ім. до кулеметник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В зоні Операції об'єднаних сил загинула кулеметниця.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]