кулеметниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кулеме́тниця | кулеме́тниці |
| Р. | кулеме́тниці | кулеме́тниць |
| Д. | кулеме́тниці | кулеме́тницям |
| З. | кулеме́тницю | кулеме́тниць |
| Ор. | кулеме́тницею | кулеме́тницями |
| М. | кулеме́тниці | кулеме́тницях |
| Кл. | кулеме́тницю | кулеме́тниці |
ку-ле-ме́т-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -кулемет-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до кулеметник. ◆ В зоні Операції об'єднаних сил загинула кулеметниця.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |