Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	кура́жу	кура́жив кура́жила	{{{3}}}итиму	—
Ти	кура́жиш	кура́жив кура́жила	кура́житимеш	кура́жи
Він Вона Воно	кура́жить	кура́жив кура́жила кура́жило	кура́житиме	—
Ми	кура́жим ( -имо)	кура́жили	кура́житимем(о)	кура́жмо
Ви	кура́жите	кура́жили		кура́жіте
Вони	кура́жть	кура́жили	кура́житимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ачи]]
Дієприсл. мин. ч.	кура́живши
Безособова форма	—

куражити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -кураж-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

розм. віддаватися куражу. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
розм. веселитися, буянити. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: куражить ^(ru)