легація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | лега́ція | лега́ції |
| Р. | лега́ції | лега́цій |
| Д. | лега́ції | лега́ціям |
| З. | лега́цію | лега́ції |
| Ор. | лега́цією | лега́ціями |
| М. | лега́ції | лега́ціях |
| Кл. | лега́ціє* | лега́ції* |
ле-га́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- посольство Папи Римського, що направляється з особливою дипломатичною місією. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: легат
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |