Перейти до вмісту

леґалізація

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. леґаліза́ція леґаліза́ції
Р. леґаліза́ції леґаліза́цій
Д. леґаліза́ції леґаліза́ціям
З. леґаліза́цію леґаліза́ції
Ор. леґаліза́цією леґаліза́ціями
М. леґаліза́ції леґаліза́ціях
Кл. леґаліза́ціє* леґаліза́ції*

ле-ґа-лі-за́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -леґал-; суфікси: -із-аці; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. перехід на леґальне становище ◆ немає прикладів застосування.
  2. надання законної сили; узаконення ◆ немає прикладів застосування.
  3. юр. у міжнародному праві — засвідчення консулом підписів на документах, що виходять із закордонних установ ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. узаконення

Антоніми

[ред.]
  1. конспірація

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від лат. legalis — законний.

Переклад

[ред.]
перехід на легальне становище
надання законної сили
засвідчення консулом підписів на документах