лимар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | лима́р | лимарі́ |
Р. | лимарю́ | лимарі́в |
Д. | лимарю́ лима́ре́ві |
лимаря́м |
З. | лимар | лимарі́в |
Ор. | лимаре́м | лимаря́ми |
М. | лимарі́ лимарю́ |
лимаря́х |
Кл. | лима́рю* | лимарі́* |
ли-ма́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лимар-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- майстер, який виготовляє ремінну збрую. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |