лущити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | лу́щу | лу́щив лу́щила | лу́щитиму | — |
| Ти | лу́щиш | лу́щив лу́щила | лу́щитимеш | лу́щ |
| Він Вона Воно |
лу́щить | лу́щив лу́щила лу́щило | лу́щитиме | — |
| Ми | лу́щим(о) | лу́щили | лу́щитимем(о) | лу́щім(о) |
| Ви | лу́щите | лу́щили | лу́щте | |
| Вони | лу́щть | лу́щили | лу́щитимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | – | |||
| Дієприкм. мин. ч. | лу́щивши | |||
| Дієприсл. теп. ч. | лу́щачи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | лу́щивши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | лу́щений | |||
| Безособова форма | лу́щно | |||
лущити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово доконаного виду — полущити.
Корінь: -лущ-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо ◆ Ярослав лущив горох, кидав під ноги крилате струччя. Юрій Мушкетик
Синоніми
[ред.]- злущувати, облущувати, вилущувати, лузати, теребити, вилузувати, розлузувати, розлущувати, розлускувати, вилуплювати, облуплювати, обдирати
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |