лінґвілізація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | лінґвіліза́ція | лінґвіліза́ції |
| Р. | лінґвіліза́ції | лінґвіліза́цій |
| Д. | лінґвіліза́ції | лінґвіліза́ціям |
| З. | лінґвіліза́цію | лінґвіліза́ції |
| Ор. | лінґвіліза́цією | лінґвіліза́ціями |
| М. | лінґвіліза́ції | лінґвіліза́ціях |
| Кл. | лінґвіліза́ціє* | лінґвіліза́ції* |
лін-ґві-лі-за́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лінґв-; суфікси: -іл-із-аціj; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. «омовлення» понять, що пізнані і перебувають у свідомості. ◆ Усе пізнане людиною одержує від неї свою назву й тільки так існує у свідомості. Цей процес називається лінґвілізацією — «омовленням» світу. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів’я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 7a
- Українські слова з суфіксом -іл
- Українські слова з суфіксом -із
- Українські слова з суфіксом -аціj
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s-s-f
- Лінгвістичні терміни/uk
- Слова з 13 букв/uk
- Свідомість/uk
- Латинізми/uk