Перейти до вмісту

лінґвілізація

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. лінґвіліза́ція лінґвіліза́ції
Р. лінґвіліза́ції лінґвіліза́цій
Д. лінґвіліза́ції лінґвіліза́ціям
З. лінґвіліза́цію лінґвіліза́ції
Ор. лінґвіліза́цією лінґвіліза́ціями
М. лінґвіліза́ції лінґвіліза́ціях
Кл. лінґвіліза́ціє* лінґвіліза́ції*

лін-ґві-лі-за́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лінґв-; суфікси: -іл-із-аціj; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. лінгв. «омовлення» понять, що пізнані і перебувають у свідомості. ◆ Усе пізнане людиною одержує від неї свою назву й тільки так існує у свідомості. Цей процес називається лінґвілізацією — «омовленням» світу. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Прислів’я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]