лінґвілізація

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. лінґвіліза́ція лінґвіліза́ції
Р. лінґвіліза́ції лінґвіліза́цій
Д. лінґвіліза́ції лінґвіліза́ціям
З. лінґвіліза́цію лінґвіліза́ції
Ор. лінґвіліза́цією лінґвіліза́ціями
М. лінґвіліза́ції лінґвіліза́ціях
Кл. лінґвіліза́ціє* лінґвіліза́ції*

лін-ґві-лі-за́-ці-я

Іменник жіночого роду, відмінювання 7a.


Корінь: -лінґв-; суфікси: -іл-із-аціj; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА: []
  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. «омовлення» понять, що пізнані і перебувають у свідомості. ◆ Усе пізнане людиною одержує від неї свою назву й тільки так існує у свідомості. Цей процес називається лінґвілізацією — «омовленням» світу. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]