макотиря

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	макоти́ря	макоти́рі
Р.	макоти́рі	макоти́рь
Д.	макоти́рі	макоти́рям
З.	макоти́рю	макоти́рі
Ор.	макоти́рею	макоти́рями
М.	макоти́рі	макоти́рях
Кл.	макоти́ре*	макоти́рі*

ма-ко-ти́-ря

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -макотир-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [mɐkɔˈtɪrʲɐ] (одн.), [mɐkɔˈtɪrʲi] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

[2]

Значення

1. фам. стрижена або голена голова ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. узагалі про голову людини ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5