маланкар

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. маланка́р маланкарі́
Р. маланкарю́ маланкарі́в
Д. маланкарю́
маланка́ре́ві 		маланкаря́м
З. маланкар маланкарі́в
Ор. маланкаре́м маланкаря́ми
М. маланкарі́
маланкарю́ 		маланкаря́х
Кл. маланка́рю* маланкарі́*

ма-лан-ка́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -маланк-; суфікс: -ар.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. етн. учасник святкувань Маланки. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ учасник, святкувальник, обрядодієць; лицедій

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=маланкар&oldid=499539