метушня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | метушня́ | — |
| Р. | метушнї́ | — |
| Д. | метушнї́ | — |
| З. | метушню́ | — |
| Ор. | метушнє́ю | — |
| М. | метушнї́ | — |
| Кл. | метушне́ | — |
ме-туш-ня́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -метуш-; суфікс: -н; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [metʊˈʃnʲɑ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією ◆ Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок. Д. Ткач ◆ Марія Миколаївна всьому дає лад без поспіху й метушні, тому страви вдаються смачними, город радує врожаєм, а обійстя — квітуче і доглянуте. (з газети)
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |