метушня

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. метушня́  —
Р. метушнї́  —
Д. метушнї́  —
З. метушню́  —
Ор. метушнє́ю  —
М. метушнї́  —
Кл. метушне́  —

ме-туш-ня́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -метуш-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією ◆ Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок. Д. Ткач ◆ Марія Миколаївна всьому дає лад без поспіху й метушні, тому страви вдаються смачними, город радує врожаєм, а обійстя — квітуче і доглянуте. (з газети)

Синоніми[ред.]

  1. шамотня

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]