метушня
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | метушня́ | — |
Р. | метушнї́ | — |
Д. | метушнї́ | — |
З. | метушню́ | — |
Ор. | метушнє́ю | — |
М. | метушнї́ | — |
Кл. | метушне́ | — |
ме-туш-ня́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -метуш-; суфікс: -н; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: [metʊˈʃnʲɑ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією ◆ Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок. Д. Ткач ◆ Марія Миколаївна всьому дає лад без поспіху й метушні, тому страви вдаються смачними, город радує врожаєм, а обійстя — квітуче і доглянуте. (з газети)
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 7b
- Українські слова з суфіксом -н
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Слова з 7 букв/uk
- Метушня/uk
- Рух/uk
- Безлад/uk
- Справи/uk
- Дріб’язок/uk
- Турботи/uk
- Шум/uk