м'ята

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	м'я́та	м'я́ти
Р.	м'я́ти	м'я́т
Д.	м'я́ті	м'я́там
З.	м'я́ту	м'я́ти
Ор.	м'я́тою	м'я́тами
М.	м'я́ті	м'я́тах
Кл.	м'я́то*	м'я́ти*

м'я́-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -м'ят-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

М'ята

Чай з м'яти

Значення

1. багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих із довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. ◆ Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти. Джерело — І. Нечуй-Левицький.
2. настій, відвар із цієї рослини. ◆ Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м'яті купала. Джерело — В. Козаченко.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: mint (en) Російськаru: мята (ru) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: м'ята

м'ята II

МФА: [mjɐtɐ]

• форма називного відмінку жіночого роду однини прикметника м'ятий ◆ немає прикладів застосування.