Українська

м'я́-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -м'ят-; закінчення: -а.

багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих із довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти. Джерело — І. Нечуй-Левицький.
настій, відвар із цієї рослини. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м'яті купала. Джерело — В. Козаченко.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: mint ^(en) Російська_ru: мята ^(ru) жін.

м'ята II

форма називного відмінку жіночого роду однини прикметника м'ятий ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).