набирати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	набира́ю	набира́в набира́ла	набира́тиму	—
Ти	набира́єш	набира́в набира́ла	набира́тимеш	набира́й
Він Вона Воно	набира́є	набира́в набира́ла набира́ло	набира́тиме	—
Ми	набира́єм(о)	набира́ли	набира́тимем(о)	набира́ймо
Ви	набира́єте	набира́ли		набира́йте
Вони	набира́ють	набира́ли	набира́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	набира́ючи
Дієприсл. мин. ч.	набира́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

на-би-ра́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бир-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• набирати вагу

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

дзвінок
Англійськаen: dial (en), call (en), phone (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: набирати