набирати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я набира́ю набира́в набира́тиму  —
Ти набира́єш набира́в
набира́ла
набира́тимеш набира́й
Він
Вона
Воно
набира́є набира́в
набира́ла
набира́ло
набира́тиме  —
Ми набира́єм(о) набира́ли набира́тимем(о) набира́ймо
Ви набира́єте набира́ли набира́тимете набира́йте
Вони набира́ють набира́ли набира́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. набира́ючи
Дієприсл. мин. ч. набира́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

на-би-ра́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бир-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


дзвінок

Джерела[ред.]