Перейти до вмісту

набувати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

набувати I

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я набува́ю набува́в набува́тиму  —
Ти набува́єш набува́в
набува́ла
набува́тимеш набува́й
Він
Вона
Воно
набува́є набува́в
набува́ла
набува́ло
набува́тиме  —
Ми набува́єм(о) набува́ли набува́тимем(о) набува́ймо
Ви набува́єте набува́ли набува́йте
Вони набува́ють набува́ли набува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. набува́ющий
Дієприкм. мин. ч. набува́вший
Дієприсл. теп. ч. набува́я
Дієприсл. мин. ч. набува́в, набува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. набува́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма набува́овано

на-бу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. набирати чого-небудь, здобувати щось (про ознаку, якість і под.). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. ставати, робитися яким-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. діал. відслужувати, відробляти де-небудь певний час. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось
  1. Російська|]] (ru)
набирати чого-небудь, здобувати щось
ставати, робитися яким-небудь
відслужувати, відробляти де-небудь певний час

Джерела

[ред.]

набувати II

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я набува́ю набува́в набува́тиму  —
Ти набува́єш набува́в
набува́ла
набува́тимеш набува́й
Він
Вона
Воно
набува́є набува́в
набува́ла
набува́ло
набува́тиме  —
Ми набува́єм(о) набува́ли набува́тимем(о) набува́ймо
Ви набува́єте набува́ли набува́йте
Вони набува́ють набува́ли набува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. набува́ющий
Дієприкм. мин. ч. набува́вший
Дієприсл. теп. ч. набува́я
Дієприсл. мин. ч. набува́в, набува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. набува́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма набува́овано

на-бу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. діал. взувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів